Анонси

Розпопорядок богослужінь

Неділя і свята:

  • 9:00 – Служба Божа.
  • 11:00 – Служба Божа.

Навечіря свята:

  • 18:00 – Велика Вечірня з Литією.

Субота:

  • 18:00 – Велика Вечірня.

Будні дні:

  • 8:00 – Служба Божа.

12 числа кожного місяця:

  • 19:00 – Нічні чуваня в Соборі перед чудотворною іконою Крилоської Богородиці

 

Храм Успіння Пресвятої Богородиці

         Існуюча церква Успіння Пресвятої Богородиці в с. Крилос, в якій знаходиться Галицька Чудотворна ікона Матері Божої з Крилоса побудована неподалік літописної Богородичної церкви ХІІ століття. Точна дата храму невідома. На основі історичних, архітектурних та археологічних досліджень можна датувати її 2-ою половиною ХVІ століття (близько 1584-1585 рр.). Успенська церква є пам’яткою архітектури, історії та культури національного значення.

         За дослідженнями Василя Петрика та Юрія Лукомського фундаменти та стіни церкви кладені з повторно використаних кам’яних блоків, вибраних з руїн храму ХІІ століття. Про це свідчить як матеріал, спосіб обробки каменю, так і фундаменти архітектурного декору та надписів, виявлені на фундаментах та стінах храму. Сам факт побудови нової катедральної церкви неподалік старої княжої катедри Успіння з її каменю, з повторенням окремих елементів планувальної структури попередниці, став для сучасників актом відбудови Успенського собору, згідно чого новозбудована церква в окремих документах називалась «новим собором».

 

         Це є чотирьохстовпний триапсидний храм з одним куполом та притвором із заходу. Церква має три портали північний, південний та західний – головний. Над західним порталом знаходиться тимпан з рельєфом, що зображує скорочений варіант Успіння Богородиці, датований XVI-XVII століттям. За інвентарем XVIII століття століття церква і монастир був обнесений цегляними оборонними мурами з чотирма мурованими баштами-вежами на кутах. Фрагменти оборонних укріплень виявлені археологічними дослідженнями Василя Петрика. Перед в’їздом до нього – тобто «перед брамою, що є перед церквою», стояла покрита гонтою велика стайня з двома воротами. В дворі – старе помешкання для монахів, також під гонтою: тут були дві великі кімнати із печами. Пекарня з кухнею розташовувалась у мурованій вежі навпроти каплиці. У мурах були дві хвіртки північна і південна. За північною хвіртою була хата для челяді, зі стайнею при городі, а південна «фірта» вела до двох «офіцин» (будинків) з мурованими льохами.[16, 7].

         У 1596 та 1676 роках Крилоська катедральна церква зазнала значних руйнувань від татарських і турецьких нападів. У 1699 році Йосиф Шумлянський проводив капітальний ремонт церкви, тоді ж єпископ вдруге відбудував і монастир. Були відновлені або наново збудовані оборонні укріплення навколо церкви та «єпископські палаци» з південного заходу (урочище «Старі палаци»).

         На честь фундатора в тимпані північного порталу вирізьблено родовий герб Шумлянських – Корчак в оточенні абревіатури «ІШЕЛГК – АΨВ», яка читається: «Іосиф Шумлянський, єпископ Львівський, Галицький, Кам’янець-Подільський – 1702».

В першій половині XVIII століття сформувався цілісний ансамбль Крилоського соборного монастиря при Успенській церкві з Єпископською резиденцією – який є унікальною пам’яткою архітектури. В 1815-1824 роках проведено ремонт церкви коштом Галицького митрополита Михайла Левицького, після якого вона отримала пласке перекриття та простий чотирисхилий дах із сигнатуркою. Девять років Богослуження проводилися у каплиці Василія Великого XV століття , внутрішні підкупольні стовпи були на той час, напевно, вже розібрані. В кінці XVIII на початку ХІХ століття розібрані оборонні мури монастиря. Протягом ХІХ – ХХ століття церковна ділянка огороджена деревним парканом.

Церковна бібліотека в 1906 році налічувала 40 богослужбових книг, з них 10 – видання ХVІІІ століття, 15 – ХІХ століття, 1- ХХ століття, решта – час видання невідомий. Найстарішою церковною книгою, що зберігалася у Крилосі, була Тріодь постна, надрукована 1717 року. В бібліотеці значилося 5 Служебників, 4 Требники, 2 Чини відвідування хворих, 1 чин Хрещення, 2 Трифологіони, 1 Тріодь постна, 2 Тріоді цвітних, 2 Часослови, 6 Осьмогласників, 1-а Мінея (в 6-ти томах), 1 Гласопіснець, 1 Пісні, 1 Діяння Апостольські, 1 Ірмологіон, 1 Часослов, 3 Псалтирі, 1 Акафісник.

У 2001-2002 роках, був розроблений проект інституту «Укрзахідпроектреставрація», керівником якого був І. Р. Могитич, для відтворення первісної об’ємно-просторової композиції Успенського храму. Далі реставрацією займався колектив НУ «Львівська політехніка» під керівництвом доктора архітектури М. Бевза. В 2004 році виконали проект благоустрою території Успенської церкви з відзнакуванням оборонних мурів монастиря.

Історія зберегла імена священиків села Крилоса, котрі служили в Упенському Соборі, а саме: о. Феліцій Косович, о. Петро Парфанович (1832), о. Юліан Сембратович (1890), о. Олександр Кобринський (1895), о. Іван Гошовський (1896), що ревно сповняв обов’язки до 1943 року, Ярослав Легін (1943-1961), о. Леонтій Насташинський (1990-1998). Ці священики працювали на Христовій ниві, ведучи свою паству дорогою правди, віри. На сьогоднішньому етапі душпастирства в с. Крилос, починаючи з 1998 року, вкладає свою працю у відпустовому місці отець Ярослав Жолоб разом із місійним зромадженням святого Андрія Первозванного та єпископом-помічником Івано-Франківським Кир Йосафатом Мощичем.


Copyright © 2016. All Rights Reserved.